Віра і знання
Рональда Ханко
Коли ми говоримо про дію віри, ми віримо, що віра включає в себе знання. Завжди були і є такі, що хотіли б відділити віру від знання і зобразити її як "сліпе" прийняття або довіру. Це є особливо помітним сьогодні.
Римо-Католицизм завжди навчав, що віру і знання можна розділити, особливо у його вченні про сліпу віру (віру без жодного інтелектуального змісту). Такою, згідно з Римом, є віра багатьох, або більшості мирян.
Модернізм
і нео-православ’я теж навчають цього, а також харизматичні та інші анти-доктринні рухи. Вони, взагалі-то, не заперечують, що віра включає в себе знання, проте вони розділяють віру і знання зі знехтуванням наговорюючи на доктрину і вчення.На жаль, таку схильність можна знайти і серед деяких Реформованих теологів і вчителів. Вони, також, виразно не заперечують, що віра є знання, але, не дивлячись на це, вони проявляють це заперечення на діях, коли пропагують парадокси і протиріччя як частину їх теології.
Саме ці люди кажуть, що Бог любить всіх людей у Євангелії, але, що він не любить всіх людей у обранні; що він хоче спасти всіх людей відповідно до його виявленої волі, але не хоче спасти всіх людей відповідно до його секретної волі; і що він з доброї волі пропонує спасіння усім, але не намірений дати віру всім. Такі ствердження - не раціональні і анти-інтелектуальні. Ніхто не може розуміти такі протиріччя. Їх можливо тільки сліпо прийняти і тоді віра стає сліпим стрибком, а не предметом знання!
Така опозиція до знання і доктрини також протирічить Євангелії. У Івана 17:3 Ісус описує спасаючу віру як "знати" Бога і Ісуса Христа, якого Бог послав. Це знання, каже Ісус, є вічним життям, не просто довіра, а знання.
У
II Тимофія 1:12 Павло говорить про його власну віру як про "переконання," але він каже, що він переконаний, бо спочатку він пізнав. Справді, не можливо бути переконаним, що Ісус Христос здатний спасти нас, якщо ми спочатку не пізнаємо, що він – єдинородний Син Бога, який прийшов у плоті, страждав і помер на хресті за наші гріхи.Ми не повинні зневажати знання. Само по собі знання не прибуткове; потрібна ще довіра. Проте Євангеліє виразно каже, що знання це добра річ. У II Коринтян 4:6-7 читаємо: "Бог, що звелів був світлу засяяти з темряви, у серцях наших засяяв, щоб просвітити нам знання слави Божої в Особі Христовій
." Це знання – наш скарб. (читайте також Луки 1:77; Еф. 1:17; 4:13; Фил. 3:8; Кол. 2:3; II Пет. 1:2-3). Немає впевненості у незнанні.Віра без знання це
– стрибок в темряву. Але Бог не є в темряві. Він перебуває у світлі. Ані нашого Господа Ісуса Христа не можливо знайти стрибком в темряву. Він – Світло Світу і щоб вірити у нього ми повинні прийти до світла. Це світло є світлом знання слави Божої в Особі Христовій (II Коринтян 4:6).За іншими матеріалами українською натисніть тут.
Для доступа к другим материалам на рус. языке, щелкните здесь.